New-Glass

Інші послуги

Наша компанія надає таку послугу як Триплексація (ламінування) – склеювання між собою двох або більше елементів скла спеціальною полімерною плівкою здатhною при ударі утримувати осколки. Це створює характерну «павутину» тріщин.

Можливе ламінування (триплексування) – будь-якої товщини скла, на прозору, чорну та матову плівки.

У процесі виробництва застосовується плівка для міжшарового ламінування скла типу EVASAFE, вироблена компанією Bridgestone (Японія).

img-layer-50

Поклейка плівки на дзеркало

Поклейка плівки на дзеркало. Травмозахисна плівка клеїться на титульну сторону дзеркала (емельгаму). Її ефект та призначення – зменшити відсоток травмування до мінімуму.

Для того, щоб при ударі, чи будь-якому іншому пошкодженні дзеркало для безпеки не розліталось на куски і не завдало ушкоджень.

FAQ. запитання та відповіді

Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти[1].

Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло[1].

Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду кремнію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в’язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм’якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов’язкий і далі — у текучий стан — скломасу[2].

Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти[1].

Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло[1].

Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду кремнію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в’язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм’якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов’язкий і далі — у текучий стан — скломасу[2].

Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти[1].

Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло[1].

Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду кремнію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в’язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм’якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов’язкий і далі — у текучий стан — скломасу[2].