New-Glass

Сувеніри та нагороди зі скла

Завдяки співпраці з компанією Спецпоріз ми можемо вирізати зі скла фігуру практично будь-якої форми. Все це досягається задопомогою технології гідроабразивної порізки на сучасному обладнанні. Торці деталей виходять шліфованими, Вироби виглядають дуже сучасно.

Завдяки технології гідроабразивної різки ми маємо можливість виготовляти ексклюзивні речі зі скла та дзеркала. Отвори будь-якого діаметру та форми. Скляні стільниці, скляні фартухи та багато іншого.

Цікавить вартість та терміни виготовлення?

Залиште свій номер телефону і менеджер звяжеться з Вами найближ

    Приклади наших робіт

    FAQ. запитання та відповіді

    Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти[1].

    Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло[1].

    Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду кремнію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в’язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм’якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов’язкий і далі — у текучий стан — скломасу[2].

    Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти[1].

    Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло[1].

    Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду кремнію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в’язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм’якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов’язкий і далі — у текучий стан — скломасу[2].

    Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти[1].

    Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло[1].

    Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду кремнію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в’язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм’якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов’язкий і далі — у текучий стан — скломасу[2].